» » Чолій Євген Ярославович
19-03-2018, 19:29 | Просмотров: 5 991
Аналитика Досье

Чолій Євген Ярославович

Євген (Евген) Ярославович Чолій (фр. Eugène Czolij, нар. 1959, Монреаль) — канадський правник українського походження. Член палати адвокатів Квебеку (з 1982), діяч української діаспори, з 2008 р. — президент Світового Конгресу Українців.




Професійна діяльність

У 1981 році закінчив Монреальський університет, де здобув фах юриста.

Старший партнер однієї з найбільших адвокатських фірм Квебеку — «Лавері, де Біллі», яка нараховує понад 170 адвокатів. Член Палати адвокатів Квебеку з 1982 року. В його юридичній практиці — корпоративні та комерційні судові справи, позови акціонерів, справи банкрутства великих корпорацій, банкові судові справи та колективні позови. Як професійний юрист виступає перед Верховним судом Канади, судами різних рівнів Квебеку та перед арбітражними й адміністративними трибуналами.

Включений до списку провідних правників Канади Best Lawyers in Canada 2013 та 2014 років як один з провідних спеціалістів у галузях корпоративного та комерційного права, справах банкрутства та фінансового оздоровлення.

Громадська діяльність

Євген Чолій розпочав свою діяльність в організаціях української діаспори зі Спілки української молоді (СУМ), у якій він був головою управи в Монреалі у 1983–1989 роках, головою крайової управи з 1989 до 1992 року. В 1992–1996 роках був головою Світової управи СУМ. Саме під його головуванням СУМ відновила свою діяльність в Україні.

З 1993 року — член ради директорів Світового Конґресу Українців, в 1993–1998 був головою Конференції українських молодечих організацій при СКУ. Двічі (1999–2003 і 2006–2008) був членом Статутного комітету СКУ, вніс важливі зміни до Статуту. З 2003 року — перший заступник президента СКУ і членом Екзекутивного комітету СКУ. Працював спостерігачем на виборах Президента України 2004 та очолював комісію спостерігачів на парламентських виборах 2006 року, координував роботу з відзначення 75-ї річниці Голодомору. У 2008 році на IX Світовому конгресі українців обраний його президентом на п'ятирічний термін, у 2013 році переобраний на новий термін[4].

Був головою відділу Конгресу українців Канади (КУК) в Монреалі — 1994–1999 рр., пізніше — головою централі КУК — 1998–2004, нині входить до його ради директорів. Як голова централі КУК готував пропозиції до уряду Канади та виступав перед парламентськими комісіями, представляючи позицію українців Канади. Входив до Ради президентів Канадської етнокультурної ради (1999–2004 роки), яка за участі Чолія в 2003 році визнала Голодомор 1932—33 років геноцидом українського народу.

Також входить до рад директорів монреальського відділу Ліги українців Канади (з 1985), Української всесвітньої координаційної ради (з 1999), Фундації інституту імені митрополита Андрея Шептицькоого (з 2005). Був членом ради директорів Товариства українських канадських професіоналістів і підприємців у Монреалі (1984–1988) та крайової управи Ліги українців Канади (1990–1992 та 1996–1999).

2006 року обраний президентом Української народної каси Дежарден у Монреалі та членом ради директорів Української кооперативної ради Канади. З 2009 — член ради представників від східного Монреаля Федерації кас Дежарден Квебеку, яка є найбільшою кооперативною фінансовою інституцією Канади.

Нагороди

Золота ювілейна медаль королеви Єлизавети ІІ
Орден України «За заслуги» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України[5]
Шевченківська медаль Конгресу Українців Канади
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
{Рекламный блок}