» » » Нове поповнення в Червоній книзі України: дельфінів вбивали на м'ясо, а дикі коні вижили тільки в Чорнобилі
19-09-2018, 13:10 | Просмотров: 1 761
Технологии / Культура

Нове поповнення в Червоній книзі України: дельфінів вбивали на м'ясо, а дикі коні вижили тільки в Чорнобилі

Наступного року в Україні перевидадуть Червону книгу. До неї вписують (і практично не викреслюють) рідкісні та зникаючі в нашій країні види тварин і рослин. По суті, це офіційний документ у вигляді книги накладом близько 5000 примірників. Крім того, перелік червонокнижної фауни і флори є на офіційному сайті Мінекології (menr.gov.ua). Нове видання, яке перевидають кожні 10 років, на жаль, поповниться новими видами. Наприклад, лосем. Про це "Сегодня" розповів начальник відділу охорони тваринного світу Мінекології Володимир Домашлінець.




"До Червоної книги заносяться види тварин, рослин і грибів. Стосовно перших, то зараз Книга налічує 543 види тварин, – говорить експерт. – Вони, за висновками Національної комісії з питань Червоної книги, знаходяться під загрозою зникнення. Є й види, які в Україні вже зникли. Наприклад, атлантичний осетр. Це вид риб, який не зустрічається в Україні останні 10-20 років. Про цю рибу відомо, що вона водилася в Дніпрі, Дунаї та Чорному морі".


З ссавців в "дефіциті" у нас як великі тварини, так і дрібні. Одні з найдрібніших червонокнижних тварин – хом'яки (звичайний і сірий). З найбільших – зубр і бурий ведмідь.

"Також в Червоній книзі – всі види дельфінів, що зустрічаються в Україні", – додає Домашлінець.


Процес підготовки обґрунтування для занесення виду тварин до Червоної книги може бути важче, ніж подібні дії по відношенню до рослин. Останні не переміщаються, а ось відстежити популяцію ссавців, риб або птахів складніше. Але можливо.

"Є ботаніки і зоологи, які відстежують стан тваринного і рослинного світу. Ці вчені вивчають динаміку і чисельність популяцій тварин і рослин: вона збільшується, зменшується або зберігається на одному рівні, – розповів нам Домашлінець. – Для цього вони вирушають в наукові експедиції, мета яких – з'ясувати стан і чисельність популяцій певних видів. Перед виходом на завдання експедиція розробляє план і керується чітким завданням – з'ясувати чисельність того чи іншого виду. В одній експедиції можуть бути і орнітолог, і іхтіолог. Існує кілька методик роботи та обліку чисельності тварин. Навіть якщо вчені не побачать тварину, то звертатимуть увагу на сліди її життєдіяльності. Наприклад, якщо не побачать гризуна, то відзначать наявність або відсутність житлових нір".

Стосовно птахів, то про їх кількість, за словами фахівця, можна судити за кількістю населених гнізд навесні.

"Крім того, у кожного виду птахів свій голос – відрізнити один вид птахів від іншого для фахівця не проблема. Якщо триває період міграції птахів (навесні і восени. – Авт.), то орнітологи виїжджають в поля, де пролітають зграї птахів, і з допомогою потужної оптики підраховують приблизну кількість видів мігруючих птахів. Крім того, орнітологи можуть підраховувати і зимові популяції, і гніздові популяції, і птахів, які зупиняються на відпочинок", – говорить фахівець.

У Мінекології розповідають, що свої дії наші вчені координують з колегами з інших країн, адже птахи перетинають кордони багатьох країн. Наприклад, розмножуватися вони можуть тут, а зимувати в Африці. Або навпаки.

"Тому отримати глобальні дані про популяції можна, лише скоординувавши свою роботу з колегами", – говорить Домашлінець.

А ось щоб відстежити стан іхтіофауни, тобто жителів водойм, проводять так звані наукові лови. Після чого за допомогою спеціальних формул роблять висновки про природні запаси того чи іншого виду.

Облік тварин в мисливських угіддях проходить щорічно, це входить до обов'язків єгерів. Є методика обліку за слідами – працівники лісництв вишукують сліди тварин і за ними визначають приблизну кількість особин. Отримані дані вчені порівнюють з цифрами минулих років. І на підставі всіх результатів підводять підсумки – які заходи потрібно вжити для охорони тварин або рослин. Наприклад, створити заповідник в місці концентрації певного виду тварин або рослин для того, щоб зберегти їх від знищення.


Рослини України: в дефіциті майже тисяча видів

Рслин і грибів до Червоної книги занесено дещо більше, ніж тварин, – 826 видів.

"Серед причин скорочення чисельності видів – як правило, діяльність людини. На відміну від тварин, рослина не може втекти від небезпеки. Наприклад, якщо вирубується ділянка, де ростуть певні види рослин, то останні можуть і зовсім зникнути", – розповів нам Домашлінець.

І додає:

"Якщо освоїти методику розмноження рослин, то за допомогою системи ботанічних садів види рослин можна поповнити".

За даними Мінекології, в Червоній книзі зараз знаходиться кілька видів ковили, орхідейні, проліски і багато інших видів.

"Як серед тварин, так і серед рослин виділяють підвиди. Вони, в свою чергу, можуть рости лише на певній території. Тобто для збереження певних видів рослин важливо зберігати їх середовище проживання, безпосередньо те місце, де ростуть ці рослини. Лише в такому випадку ми їх не втратимо. Важливо не допускати на таких місцях надмірного випасу худоби і обмежувати доступ туристів", – розповіли нам в Мінекології.

У відомстві наводять приклад:

"Якщо говорити про ковилі, то важливо зберегти степові ділянки, де він росте. До речі, степових територій в Україні залишилося не так і багато".


Є в Україні і такі рослини, які ростуть лише в єдиному місці і ніде більше. По-науковому їх називають ендеміками.

"Наприклад, м'ятлик кримський або ковила короткокрила ростуть лише в Криму", – розповів нам Домашлінець, додаючи, що після окупації півострова Україна тимчасово втратила цих представників флори.

Скорочення популяції того чи іншого виду загрожує серйозними наслідками для всієї екосистеми. У тому числі і для людини, і для населених пунктів.

"Кожен вид – це складова екосистеми, ланка в ланцюзі пов'язаних між собою видів. Наприклад, візьмемо великих травоїдних тварин. Вони вживають в їжу рослинність, яка є на певній території. Якщо такі тварини зникають, то може статися накопичення надлишку рослинності. Це збільшує ризик виникнення пожеж", – пояснюють в Мінекології.

Говорячи про зміни в екосистемі, фахівці відзначають не тільки активність людини, а й непередбачувані чинники.

"Це, звичайно, господарська діяльність людини – вирубуються ліси, переорюють луки, забруднюється навколишнє середовище. Крім того, через зміну клімату деякі види тварин, які раніше жили на півдні, поступово переміщуються на північ. Так, останніми роками все більше повідомлень надходить про шакалів, яких раніше в Україні не було. Шакали прийшли з Балкан, з'явилися на півдні України і поступово мігрують далі в пошуках нового середовища існування".

На думку фахівців Мінекології, врятувати ситуацію з охороною зникаючих видів в країні зможуть нові заповідники, створені в місцях природної концентрації рідкісних тварин. При цьому одна з обов'язкових умов – заповідники повинні бути не формальними, а перебувати під посиленою охороною держави і сприяти тому, щоб популяція збільшилася до необхідного мінімуму.

Дельфінів ловили заради м'яса і жиру

Чисельність дельфінів в Україні до моменту окупації Криму становила орієнтовно 5-10 тис. Вчені вважають, що чисельність дельфінів дещо зросла після 1966 року, коли припинився промисел на цього ссавця (найактивніше він вівся в післявоєнні роки заради жиру і м'яса).


Пролісок гублять торговці і свята

Основна причина скорочення чисельності проліска білосніжного – можливість отримати швидкий прибуток на свята, наприклад, 8 Березня. Торговці нещадно зрізають квіти і продають втридорога де доведеться. Нерідко трапляється і викопування цибулин з їх природного місця існування. Зараз в Україні пролісок практично неможливо зустріти в дикорослому вигляді біля населених пунктів.


Лісовим котам загрожують і капкани

Лісовий родич домашніх кішок, лісовий кіт, в Україні віддає перевагу Карпатам, деяким районам Вінницької, Кіровоградської та Одеської областей. Зараз його налічують не більше 400-500 особин по всій країні. Чисельність скорочується через вирубку лісів, потрапляння тварин до капканів браконьєрів і полювання за допомогою собак.


В Україні залишилося лише кілька тисяч хом'яків

Під загрозою зникнення опинився навіть хом'як звичайний. Це найбільший з видів хом'яків, що проживають в нашій країні. Червона книга говорить: скорочення популяції сталося через умисне знищення цього гризуна людиною заради хутра в середині ХХ століття. За оцінками вчених, чисельність хом'яків в Україні зараз – лише кілька тисяч особин (до середини ХХ століття було близько 500 тис. особин).


Чорного журавля рятують в зоопарках

Ці красиві птахи – рідкість. В Україні в живій природі їх залишилося всього близько 400 пар (для порівняння: в Європі чорних журавлів зараз близько 12 тис. пар, і ця кількість постійно зростає). В Україні чорного журавля досить успішно розмножують в зоопарках, а в природі ще можна зустріти на Волині, Закарпатті, Поліссі та навіть на Київщині. Якщо пощастить.


Дикі коні є тільки в Чорнобильській зоні

Цим красеням присвоєно статус "зниклих в природі". Їх ареал знищили люди, і наприкінці XX століття дикі коні залишалися тільки в зоопарках. Рішення екологів випустити коней Пржевальського в Чорнобильській зоні, де їм нічого не загрожуватиме, виявилося вдалим. З 1998 року популяція зростає. За останніми даними на травень 2018 року – близько 110 особин.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
{Рекламный блок}